Вселенная вздыхала, наблюдая
За злобой и за глупостью людей…
Они делили земли, не взирая
На то, что нет у них земли своей…
Мы – гости, нас пожить сюда пустили…
Останутся и реки, и леса…
А мы уйдём, как будто и не жили…
Смеялись с нас веками небеса…
На что мы тратим жизнь? Зачем всё это?
Воюем, чтоб кого-то победить…
А в душах стало слишком мало света,
Ведь ненавидеть проще, чем любить…
А люди снова мнят себя Богами
И судьбы посторонние вершат…
Оплачены кровавыми деньгами
Умы людей, что запросто грешат…
Опомнитесь, оставьте в одиночку
Политиков, решивших воевать…
Пусть сыновья воюют их и дочки,
А мы, давайте миром всё решать…
Давайте будем капельку умнее,
Чем те, что всё за деньги продают…
Кому нужны ничтожные идеи,
Что у детей забрали мир, уют?
Давайте для детей оставим место,
В своих сердцах, в умах, в душе своей…
Им с нашею войной темно и тесно…
Мы стали не похожи на людей…
Вселенная… леса, поля и реки…
Любимых рук бесценное тепло –
Вот это не купить, увы, в аптеке…
Давайте жить во благо, не на зло…
Не портьте то, что Богом создавалось…
И человек ведь – дело рук творца…
Сердец так много искренних ломалось
От пуль, измен и острого словца…
Остановитесь, хватит разрушений…
Судить намного проще, чем простить…
Не тот, кто создаёт ракеты – гений,
А тот, кто научился жизнь ценить…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
