О деградации
Инок59
Сулит нам деградацию в развитии,
Научный и технический прогресс.
Сужает мозг смекалку и наитие,
Раз техника дарует нам открытия,
Компьютер во все сферы жизни влез.
Физически убоги мы и немощны,
Уже передвигаемся с ленцой.
Артрит, инсульт, подагра, геморрой страшны,
Но мы не чувствуем своей вины,
Повсюду культивируя застой.
Нам устный счёт:- сменили калькуляторы,
Экзамен:- лотерея по ЕГЭ.
Метро, машины, лифты, эскалаторы,
Бельё сменило терморегуляторы,
Комфорт и разум, на *одной ноге*.
-А предки наши, в общем без смущения,
Читали мысли, знали левитацию.
И с верою в своё предназначение
Жили в гармонии с природными ученьями,
Построив на земле цивилизацию.
Кто и когда нам подменил понятия
Не ведомо, но стимулом в судьбе,
Вдруг стали алчность, деньги и стяжательство,
Перед природою нарушив обязательства,
Живём мы бездуховно во злобе.
Энергия в материальном проявлении
Служит фантомом,- низшее звено.
Мы, утоляя плотские влечения,
Духовность умаляем без сомнения,
И отвергаем то, что нам дано.
В законе триединства во вселенной,
В гармонии душа, духовность, плоть.
Стяжательством мы угнетаем дух нетленный,
И вняв страстям мирским самозабвенно,
В молитвах просим, помоги ГОСПОДЬ.
Но нету в той молитве покаяния,
Мы просим индульгенции грехам.
Но если зло мы множим со старанием,
Пора бы ознакомиться с писанием,
Гласит оно, *по ВЕРЕ аз воздам…*
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
